Обираючи яку-небудь спеціальність, кожен абітурієнт розуміє, що теорія без практики мертва. Здавалося б, немає нічого поганого, якщо майбутній кухар чи офіціант під час виробничої практики готують їжу чи розносять тарілки. Але чи оплачують їм таку роботу? Агенти «Інформатора» провели власне розслідування та дізналися, як експлуатують працю студентів під час весіль і бенкетів.
Два в одному: і студент, і офіціант
Львівське професійно-технічне училище №29 ми обрали не випадково. Тут навчають майбутніх бухгалтерів, продавців продовольчих та непродовольчих товарів, слюсарів із ремонту автомобілів, монтажників приладів та апаратури автоматичного контролю, регулювання й управління, кондитерів і кухарів. Саме представники двох останніх спеціальностей часто проходять практику у стінах свого навчального закладу.
А відбувається все дуже просто. Не таємниця, що це ПТУ здає в оренду свою їдальню для бенкетів і весіль. Саме під час таких святкувань студенти і їжу готують, і обслуговують гостей. Виглядає на те, що це не просто практика, а найм дешевої (навіть безплатної) робочої сили.
Ми навідалися до цього училища. За легендою, у нашого агента незабаром весілля, тож хлопець начебто шукає приміщення для бенкету. Мовляв, запрошуватиме 150 людей, тож зал знадобиться чималенький, а їдальню вищого профтехучилища №29 порекомендували друзі. Насправді ж наша мета – дізнатися, чи експлуатують тут учнів. Як розповіла нам працівниця училища, зал можна замовити, однак відразу попередила, що двісті людей у ньому не помістяться – лише сто п’ятдесят. Нам продемонстрували всі переваги приміщення – мовляв, під аркою сидітимуть молоді, а посеред залу розмістять у два ряди столи для гостей.
Також наші агенти дізналися, що беруть в училищі за бенкет 175 гривень з людини. У цю суму входить вся їжа, окрім солодкого, м’ясного, овочевів та алкоголю. До речі, з цієї суми мають оплачувати і роботу офіціантів. Нам відразу сказали, що обслуговуватимуть наше весілля студенти старших курсів цього училища.
Цікаво, а чи можна залучити студентів до іншої роботи? Кажемо, що незабаром ми переїжджатимемо з однієї квартири в іншу, тому шукаємо вантажників. Мовляв, чи можуть хлопці-студенти допомогти нам перенести речі? «Нам потрібні двоє-троє хлопців буквально на декілька годин, – розповідаємо далі. – Ми їх погодуємо, а гроші за послуги вам передано». Працівниця училища вагається з відповіддю, але, подумавши, додає, що це можливо. «Ви лише скажіть, коли вони будуть вам потрібні – ми щось придумаємо», – сказала жіночка та дала свій контактний номер телефону.
«Прокат» студента – п’ятдесят гривень?
Так за кілька хвилин ми знайшли практично безплатну робочу силу. Цікаво, за які гроші «гарують» студенти профтехучилища та куди заклад скеровує кошти за оренду своїх приміщень? Ми поцікавилися, чи не суперечить така практика закону і чи оплачують працю учнів, які обслуговують приватні вечірки впродовж дванадцяти годин. Можливо, під маркою практики дітей банально експлуатують? Але «виловити» керівництво училища виявилося непросто – директор ПТУ №29 Іван Митрофанов перебував на лікарняному, а його заступниця у телефонній розмові повідомила, що «некомпетентна у таких питаннях». «Якби я була директором, то відповідала б на всі запитання. А оскільки я – не директор, то не можу все знати», – виравдовувалася жіночка. Однак додала, що з цього приводу можемо порозмовляти зі старшим майстром училища.
Як розповіла Марія Тизьо, студенти, які обслуговують бенкети під час практики, неодмінно отримують за це гроші. Але які саме? «Таку роботу оплачують у розмірі одноденного заробітку від мінімальної зарплатні», – пояснила старший майстер училища. Якщо мінімальна зарплата сьогодні становить 985 гривень, а в середньому у місяці є двадцять один робочий день, то нескладно вирахувати, що студент цього училища за день праці отримував всього-на-всього… п’ятдесят гривень!
Також Марія Тизьо додала: «Немає нічого протизаконного в тому, що студенти обслуговують весілля, адже під час виробничо-навчальної практики в позаурочний час вони можуть надавати свої послуги з метою виконання виробничої діяльності».
Коли ж агент «Інформатора» запитала, чому студенти проходять таку практику не лише вдень, а й гарують до пізньої ночі, старший майстер не знайшла що відповісти та, пославшись на невідкладні справи, кинула слухавку.
Цікаво, куди дивиться обласне управління профтехосвіти, коли навчальні заклади експлуатують студентів? Із цим питанням ми звернулися до начальника цього відомства Мирослава Сороки. «Можливість використання студентів, щоби десь перевезти щось, відвантажити, – це взагалі нонсенс. Звісно, ми каратимемо за те, що хтось розпоряджається учнями як робочою силою, – сказав пан Сорока. – Це батрацтво, воно категорично не може існувати в навчальному закладі».
Посадовець пообіцяв вивчити ймовірні зловживання: якщо учнів справді експлуатують, кадрові зміни неминучі. «Наше управління обов’язково перевірить факти – з’ясуємо, в який спосіб це здійснюють. З’ясуємо і те, чи ці діти можуть виконувати такі роботи. А якщо можуть, то чи отримують заробітну плату, що передбачено законодавством, і в якій формі це відбувається», – додав Мирослав Сорока.
Ми ж надіслали до навчального закладу офіційного листа, в якому запитали директора про гроші, які заробили студенти, та на що їх скерували. Про наслідки розслідування повідомимо вже у наступних номерах «Інформатора».
Кейс
У статті 29 Закону України «Про професійно-технічну освіту» чітко вказано, що студентську практику повинні оплачувати.
Закон України «Про професійно-технічну освіту»
Стаття 29 (скорочено)
Підприємства, установи, організації незалежно від форм власності зобов’язані надавати учням, слухачам професійно-технічних навчальних закладів оплачувані робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання чи виробничої практики. Керівники підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за забезпечення належних умов праці й оплату праці учнів, слухачів на виробництві, дотримання правил і норм охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії.
