Результати розслідування «Інформатора» свідчать, що товари на мільйони гривень, конфісковані на митниці чи вилучені у недобросовісних боржників, просто… зникають. Продукти харчування, побутова техніка, автомобілі – усе це дуже придалося б тим, хто гостро потребує допомоги. Однак сиротинці чи будинки для літніх людей практично не мають шансів отримати конфіскат.
Держава виділяє дуже мало коштів таким закладам соціального забезпечення – і практично всі вони йдуть на комунальні платежі й оплату праці. Соціальні центри зазвичай виживають за підтримки благодійних організацій та спонсорів, які привозять туди одяг, взяття, продукти тощо. Але є ще одна «стаття доходів», завдяки якій соціально незахищені люди можуть отримати потрібні їм речі. Це конфіскат, який безплатно можуть надавати виконавчі служби того чи іншого району. Відтак ми вирішили перевірити, що саме отримують сиротинці та геріатричні центри під маркою конфіскату. Результати розслідування просто шокували.
Що не продали, те роздали?
Перш ніж дійти до головного, слід пояснити, звідки ж у нашій країні береться конфіскат. Усе починається на митниці, де працівники вилучають речі, автівки та продукти, які намагалися ввезти територію України, порушуючи митні правила. Подальшу долю цих товарів визначає суд, який приймає рішення щодо конфіскації. А вже потім усе те добро передають органам державної виконавчої служби, яка ним і розпоряджається.
Державна виконавча служба, своєю чергою, реалізовує конфіскат через підприємства, які на конкурсній основі визначає Міністерство юстиції. Незалежні експерти оцінюють вилучені товари, а далі все це реалізують на прилюдних торгах.
Найцікавіше стає тоді, коли товару ніхто не купує. Спершу його переоцінюють, значно знижуючи вартість. Якщо ж і після двох таких переоцінок не знаходиться покупця, Мін’юст має право безплатно передавати конфіскат різним державним установам та організаціям. Найчастіше таке майно можуть отримати заклади охорони здоров’я, освіти, соціального забезпечення та соціального захисту.
Але що саме передають наші виконавчі служби сиротинцям чи будинкам для літніх людей? Як повідомили «Інформаторові» в обласному управлінні юстиції, безплатно передано конфіскованого майна, котре вилучили митні органи: 2009 року – на суму 728,5 тис. грн, 2010-го – майже на 2,3 млн грн, а протягом шести місяців 2011-го – лише на 78 тис. грн. Загалом на понад три мільйони гривень.
Суми виявилися чималі. Цікаво, які ж товари дісталися сиротинцям Львівщини? Такі відомості чомусь виявилася закритими для преси. У відповідь на інформаційний запит ми отримали фактично відписку: «Головне управління юстиції у Львівській області не володіє вказаною інформацією, бо вона не входить до переліку статистичних інформацій, які опрацьовують працівники управління». Натомість у міському управлінні юстиції нас запевнили, що всі відомості щодо безкоштовно розданого конфіскату надходить саме їхнім колегам із області. То хто ж нас дурить?
Для пансіонату – старі телефони та поламана магнітола
Не отримавши чіткої відповіді, ми вирішили піти іншим шляхом. Відтак «Інформатор» надіслав інформаційні запити в усі виконавчі служби районів Львівської області з проханням повідомити, чи надходило до них за три попередні роки конфісковане майно і яким саме організаціям його було передано. Відповіді нас просто вразили. Усі райони області, крім Дрогобицького, відписали, що «безкоштовної передачі конфіскованого майна не проводили».
Зате історія з Дрогобицьким районом виявилася вельми промовистою. Як повідомили у тамтешньому районному відділі юстиції, цього року вони передали таке конфісковане майно: 42 мобільні телефони, один DVD-плеєр та одну магнітолу. Щоби з’ясувати, який саме соціальний закладу отримав це добро, довелося ще кілька днів штурмувати дзвінками виконавчу службу. Врешті-решт ми довідалися, що судовий виконавець Дрогобицького районного управління юстиції Ярослав Якимчук передав ці товари геріатричному пансіонату у селі Підбуж. Проте з’ясувати в пана Якимчука, яких саме марок були ці мобільні телефони і в якому стані, нам не вдалося. Зате ми отримали безкоштовну пораду – написати черговий запит, аби довідатися цю інформацію. Але й без цього ми з’ясували, що віддали будинку перестарілих справжній непотріб.
Як розповіла «Інформаторові» директор Підбужського геріатричного пансіонату Віра Бабриляк, такий конфіскований товар потрапив до їхнього закладу вперше за всі роки його існування.
– У нас живуть хворі й немічні літні люди, виживаємо лише на державні кошти, тому нам дуже важко. Ми сподівалися, що з тієї «конфіскованої передачі» буде якийсь толк, але ні…– розповіла «Інформаторові» пані Бабриляк. – Нам принесли вживані мобільні телефони, які були практично непридатні для користування, у них не було сім-карт, зарядних пристроїв. Наші підопічні ними могли лише побавитися.
DVD-плеєр і магнітола теж виявилися несправними
– Отримуючи таку відео- й аудіотехніку, ми думали, що буде людям радість, що вони зможуть переглядати фільми, – каже директор пансіонату. – Але майстер, який прийшов її лагодити, сказав, що ремонт тут не допоможе – краще викинути.
Тож виходить, що соціальні центри й установи або нічого не отримують від виконавчих служб, або їм перепадає лише непотріб. Якщо обласне управління юстиції стверджує, що за два з половиною роки роздали конфіскату більше, ніж на три мільйони гривень, але про це нічого не знають у районах, то куди все це зникло? Чи не «утилізували» випадково? (див. кейс).
«Інформатор» намагався дізнатися про це у працівників Головного управління юстиції у Львівській області Андрія Матолича та Петра Коцюбинського, які готували відповідь на наш запит. Пан Матолич повідомив, що цією інформацією його відділ не володіє, мовляв, питання до відділу пана Коцюбинського. А той, схоже, на роботі взагалі не з’являється, принаймні на регулярні дзвінки журналіста «Інформатора» щокільканадцять хвилин протягом двох робочих днів так і не відповів. Сподіваємося, що після цієї публікації обласні чиновники від юстиції таки знайдуть спосіб повідомити громадськість, куди ж зникли товари на три мільйони гривень…
Р.S. У найближчих номерах «Інформатор» повернеться до теми конфіскату, точніше, розповість про щасливчиків, яким вдається придбати його за безцінь. Наприклад, японський джип – за… 100 грн.
P.P.S. «Інформатор» також просить зголошуватися притулки, інтернати й інші соціальні заклади Львівщини, які бодай колись отримали безплатну конфісковану продукцію для своїх потреб.
Кейс
Частину конфіскованого майна утилізують. А саме:
– майно, яке не відповідає вимогам стандартів, небезпечне за санітарно-епідеміологічними показниками або яке не пройшло відповідного випробування, карантинної обробки чи непридатне для реалізації;
– продукти харчування, які визнано непридатними для споживання;
– іграшки для дітей віком до семи років, якщо на них немає супровідної документації;
– алкогольні напої імпортного та вітчизняного виробництва, які не пройшли випробування з метою сертифікації та отримання сертифіката відповідності у встановленому порядку;
– тютюнові вироби, на які немає дозволу органів санітарно-епідеміологічної служби.
