«Не розумію, чому, – каже Олександр Рар, – але більшість українських політиків вважають опозицію або якимсь негідним місцем, або покаранням".А якщо вже сталося так і ти туди потрапив, то звідти потрібно втікати за найменшої нагоди. Відповідно, всі масово перебігають у партію влади. Вважають, що тільки з нею можна працювати. Але насправді такі “опозиціонери” продають власні погляди тим, хто роздає гроші. В опозиції ж грошей немає, от звідти і йдуть. Так що українська опозиція – це дуже сумне явище, яке разюче відрізняється від опозиції європейської. Адже у Європі все не так: партія, яка програла вибори, йде спокійно в опозицію, працює над альтернативними проектами, причім доволі конструктивно, і зберігає всі шанси на наступних виборах знову повернутися у владу. І роблять вони це без усяких проблем чи скандалів. Усі ж бо розуміють, що немає вічної партії влади і вічної опозиції. Після п’яти-восьми років партія влади втрачає авторитет у людей – і приходить до влади опозиція, яка заробила собі за цей час хороше реноме" - розповів в коментарі "Інформатору" Олександр Рар.
