Перші сто днів влади є лакмусовим папірцем для оцінки діяльності народних обранців на всіх рівнях представництва. Тому цей термін є таким показовим і для президентів, і для міських голів, і для депутатів.
Про те, що було зроблено за цей період, «Інформатор» запитав у депутатів Львівської міськради Юрія Кужелюка («Україна соборна»), Юрія Михальчишина (ВО «Свобода»), Ярослава Музичка («Фронт змін») і Ярослава Гінки («Удар»). Перед початком розмови пан Михальчишин зауважив, що перші сто днів слід відраховувати не від дати виборів (31 жовтня), а від першої сесії нової каденції міської ради, яка відбулася торік 23 жовтня. Саме тоді оприлюднили свої плани й амбіції на новий термін народні обранці. Нині вони дипломатично намагаються уникати розмов про підсумки своєї діяльності, але все ж така «скромність» не на часі – сто днів тому наші міські депутати отримали свої мандати. Отже, час запитати, що зробила нова влада за цей період.
Особливих зрушень наразі немає
– Які підсумки ваших перших ста днів у депутатському корпусі нової каденції?
Ю. Михальчишин: Першим нашим завданням було продемонструвати послідовність своїх принципів, і я вважаю, що нам це вдалося. Наступне – боротьба з корупцією, яка була масовим явищем і у свідомості львів’ян асоціювалася з діяльністю попереднього депутатського корпусу міськради. Було б наївно плекати ілюзії, що нам удасться протягом перших трьох місяців зруйнувати корупційний механізм, але вагомі кроки для цього вже зроблено. Лобіювання комерційних питань, які були повсюдними в минулому скликанні міськради, наша фракція успішно припинила. Упродовж наступного півроку роботи ми ліквідуємо певні неузгодженості в нашій роботі – і про корупцію в депутатському корпусі можна буде забути.
Ми повинні повернутися до розуміння прямої демократії. Тут потрібні не лише опитування та консультації громадян під час наших зустрічей, а й місцеві плебісцити та референдуми, на що ми вперше в історії Львова заклали гроші в міському бюджеті. Ідеться про містобудівну, тарифну політику, функціонування комунальних підприємств, які перебувають на межі ресурсу міцності.
Також ми намагалися впроваджувати принцип максимальної прозорості та відкритості. Започаткували пряму трансляцію пленарних засідань сесії міськради в Інтернеті. Це перший крок, аби зробити таку практику повсякденною. Львів’яни повинні знати, яким майном володіє територіальна громада, хто й за які кошти його використовує. Усі питання орендної власності комунального майна, землі мають бути максимально відкритими. Ми мали вплив на корегування бюджету Львова на 2011 рік. Ті принципи, які заклали представники виконавчих органів, нас не задовольняли, зокрема коли йшлося про фінансування освіти та медицини. Якби ми погодилися, то вже у серпні не мали б чим платити зарплату працівникам цих галузей. Цей бюджет за своєю суттю був бюджетом розвалу медицини та освіти. Нам вдалося цьому запобігти, перерозподіливши кошти так, що на медицину й освіту було додатково спрямовано близько 60 млн грн. У кризовий рік головне – зберегти роботу для людей і забезпечити їм виплату заробітної плати.
У Львові чомусь склалася така ситуація, що інвестори приходили, вели переговори, а потім раптово відходили. За ініціативи «Свободи» було надано в оренду ділянки для Львівської ізоляторної компанії, котра забезпечує для нашого міста 5 млн грн інвестицій, також створення сотні нових робочих місць. І це, можливо, дасть імпульс для відновлення виробничого потенціалу Львова. Сподіваємося, 2011 року міська рада припинить гальмувати процеси виділення землі, якої потребує інвестор для виробничої діяльності. Пріоритет почнуть надавати місцевому львівському бізнесу, інвестиціям із країн Західної Європи, щоби Львів почав відроджувати свій промисловий потенціал.
Ю. Кужелюк: За перші сто днів складно щось зробити, усе залишається на рівні декларацій та обіцянок. Дуже багато говорять про корупцію у міській раді, і я погоджуюся – можливо, вона є, але хотів би нагадати, що і в минулій каденції у міськраді була присутня фракція ВО «Свобода». Тоді в мене є запитання: хто ж ці корупціонери, чому раніше мовчала «Свобода»? Бо коли кажуть про корупцію минулої каденції, я сприймаю ці слова і на свою адресу. Друге – досі не встановлено відеокамери в кабінеті міського голови. А от прийдуть інвестиції чи ні, ми побачимо через якийсь час, бо вже один інвестор прийшов на мехсклозавод із великими обіцянками, а скінчилося тим, що тепер скло доводиться привозити до Львова з інших міст. Так само ще один інвестор придивляється до фабрики «Провесінь».
Тому вважаю, що особливих зрушень наразі немає, а рік буде складним із погляду бюджету. Якщо ми дали гроші освіті, то не забуваймо, що в когось ми їх забрали. Наша фракція багато працювала над такими речами, як відкриття нової тролейбусної лінії на Сихові і продовження наявної на вул. Науковій. Ми вплинули на прийняття бюджету у складі інженерної комісії. А от про звалище в нас дуже багато говорять, а результатів немає ніяких, бо наразі переважають особисті інтереси. У мене враження, що з інвесторами спочатку намагаються домовлятися про певні таємні для всіх нас речі, а вже потім про сам проект. Тому вони й утікають зі Львова.
Я. Музичко: Погоджуюся з паном Юрієм, що за сто днів кардинальних змін провести не можна, навіть якщо вони геніально задумані. Мусять бути відповідні механізми реалізації будь-якої ідеї. Найважливіше, що відбулося в депутатському корпусі, – вперше до влади прийшло багато молодих людей. Ті сто днів якраз потрібні, щоби вони познайомились один з одним, для налагодження механізмів співпраці. Ми отримали місця в комісії молоді і спорту та в комісії культури і туризму, і я не сподівався, що в нашому місті стільки проблем. Львівська культура – це не тільки театри, фестивалі, а ще й не перекриті дахи, аварійні стічні труби, каналізація, зарплата працівників галузі і добробут їхніх сімей. З огляду на найбідніший за минулі вісім років бюджет (через кризу зменшилися надходження, не продавалися об’єкти, котрі виставляли на аукціони), ми повинні шукати нові підходи для вирішення наших проблем.
Я. Гінка: Складно говорити про те, що вже зроблено, бо минув дуже короткий термін. Та перед новою каденцією постали чомусь тільки негативні питання – тарифи на паркування, підвищення орендної плати, скоро йтиметься про подорожчання комунальних послуг. На жаль, є негативні відгуки громади про роботу нового депутатського корпусу. Зрушень стосовно господарки міста не відбулося. Констатую, що міськрада займається радше політикою (це пояснюється більшістю представників ВО «Свобода»). Не буду стверджувати, що я до них в опозиції, але хотів би закликати їх до діалогу задля впровадження конструктивних дій стосовно транспортної інфраструктури, щодо концепції економічного розвитку Львова, інвестиційної привабливості. Сподіваюся на продуктивну співпрацю всіх політичних сил, які представлені у міській раді, просив би якийсь час забути про загальноукраїнську політику, а замислитися про проблеми міста.
Депутати vs мер
Ю. Михальчишин: Від нас не тільки львів’яни, а ціла Україна очікує вагомих соціально-економічних альтернатив, ефективних управлінських рішень і конкретних результатів, які можуть бути виміряні в показниках зростання добробуту громади. Львів, усвідомлюючи, що центральна влада ставиться до нього не надто приязно, повинен вчитися заробляти сам на себе. Адже субвенції державного бюджету цього року будуть меншими, ми це бачимо на прикладі «Львівелектротрансу», який доводять до жалюгідного стану. Є загроза втратити цьогоріч «водоканал» і «теплоенерго», що також пов’язано з приватизацією великим капіталом усіх комунальних та енергогенеруючих підприємств України. Ми повинні не тільки протистояти цьому, а й ефективно розбудовувати свої потужності, щоби Львів не впав під «донецьких» так, як Київ. Для цього нам потрібна злагоджена позиція всіх сил, які представлені в міській раді, всіх, хто декларує себе патріотами Львова, хто має україно-центричні погляди.
Я. Гінка: Я з великою повагою ставлюся до Юрія Михальчишина і переконаний, що ця людина прагне боротьби з корупцією. Але в мене зустрічне запитання: ВО «Свобода» декларувала проведення аудиту. Я хочу побачити його результати або дізнатися, коли його буде закінчено. Також було задекларовано встановлення камер спостереження в кожному кабінеті керівництва, зокрема й у кабінеті мера. Коли це буде зроблено? У сесійній залі вони вже є. Щоби подолати корупцію, потрібно знайти причини і винуватців, необхідний комплексний аудит. Сподіваюся, що «Свобода» такий аудит проведе.
– Які проблеми є у співпраці міського голови з новим депутатським корпусом?
Ю. Михальчишин: Доволі сумнівною практикою є внесення важливих для міста питань на розгляд сесії просто з місця, коли це не передбачено порядком засідання. Етика деяких службовців також бажає кращого, бо коли мер виходить із сесійної зали, то за ним відразу йдуть його заступники і начальники управлінь. Це просто кричуща неповага до громади Львова, яка делегувала своїх представників приймати рішення у взаємодії з виконавчими органами. Раніше траплялося, що певні заступники міського голови давали неформальні рекомендації керівникам районних адміністрацій, представникам управлінь не з’являтися на засідання депутатських комісій. Це показові факти, які не тільки порушують етику взаємостосунків депутатського корпусу та виконавчих органів, а й є підставою для реагування з погляду невідповідності Закону України «Про місцеве самоврядування», в якому такі взаємовідносини чітко прописані. Хотілося б, аби надалі такі речі стали неможливими.
Ю. Кужелюк: Минулої каденції ми з Володимиром Гірняком були одними з найбільших критиків дій міського голови. Ми не погоджувалися з ним у питаннях кредитної політики, щодо проведення трамваю на Сихів, де було «закопано» майже 134 млн грн. Мене тривожить, що ми прийняли бюджет цього року протягом 30 хвилин без жодного обговорення. Таке трапилося вперше за всі часи мого перебування у міськраді. Тут міський голова переграв усіх в одні ворота. Це йому властиво і тут він сильний гравець.
Найбільш обтяжливий борг для Львова – взятий для будівництву стадіону. Його умови просто кабальні – 20% річних із 300 мільйонів гривень позичених коштів треба віддавати. Весь тягар упаде на нас через рік, коли водночас доведеться повернути понад 100 млн грн плюс інші борги, яких у нас разом понад мільярд! Торік міська влада заборгувала львівським фірмам за виконані роботи 90 млн. грн. Це спричиняє банкрутство таких підприємств, вони не виплачують зарплат працівникам, немає надходжень до нашого бюджету. Цю політику треба змінити.
Я. Гінка: Якщо минулої каденції розклад політичних сил був такий, що активну участь у формуванні сесійних питань брав міський голова та його апарат, то тепер першу скрипку гратиме фракція «Свободи». Радше апарат виконкому прислухатиметься до них. Якщо виникне така потреба, то достатньо буде додати лише шість голосів – і міського голову можна буде зняти з посади. Тому мер сьогодні став заручником певних речей – це невиконані обіцянки минулої каденції і неможливість їх реалізувати за нинішньої.
Запитайте нас через рік
– Коли ж можна буде говорити про підсумки вашої діяльності в новій каденції?
Ю. Михальчишин: Сподіваюся, до кінця 2011 року матимемо перші результатами нашої роботи. Їх індикаторами має стати ліквідація корупції та покращення інвестиційного клімату. Правильно було сказано, що інвестори, які приходять на соціально значимі для Львова проекти, надалі відмовляються від участі в них. Вочевидь, та атмосфера, яку створено за попередні роки вищим керівництвом міста, явно не сприяє залученню іноземних інвестицій. Хотілося би підійти до кінця цього року з певними напрацюваннями в галузі енергетики, реформування ЖКГ. Показником буде кількість залучених за 2011-й інвестицій у господарку міста, сума відрахувань до бюджету, кількість нових робочих місць. Треба звернути увагу на оптимізацію і скорочення дозвільних процедур, на якість прийняття управлінських рішень. Практичним результатом, який львів’яни повинні відчути, є покращення роботи транспорту, продовження графіків руху, комфорт і етика обслуговування пасажирів, розширення мережі комунального транспорту.
Я. Музичко: Не будемо плекати ілюзій. Якщо розглядати процес народовладдя як проектний, то кожен його аспект, у тому числі керування містом, має свої віхи. Я погоджуюся, що перші підсумки можна буде підбивати наприкінці року, коли формуватиметься наступний бюджет. Ще одним важливим результатом стане період після Євро-2012. Це та ідея, навколо якої концентруються основні бюджетні кошти і сама ідеологія існування львівської громади. Ми живемо тим, що відбудеться 2012 року, але що буде потім? Як ефективно зможемо розпорядитися стадіоном та інфраструктурою, щоби це не було тягарем для міста? Наше завдання зробити так, аби цей комплекс працював і приносив гроші.
Ю. Кужелюк: Оцінювати треба об’єктивно, а єдиний такий спосіб оцінки – цифри бюджету. Тому потрібно активно працювати над дохідною частиною бюджету, щоби до нас прийшов приватний капітал, зокрема й до комунальної сфери. Ми зможемо оцінити нашу діяльність, коли з’являться показники цього року за новим бюджетом. Якщо говорити про прогноз надалі, то це буде дуже складна каденція, бо тепер є серйозні вливання з державного бюджету – ремонтують дороги, будують стадіон. Але після того настане «гірке похмілля» – коли Євро-2012 мине, а нам залишаться борги.
Я. Гінка: У нас є напрацювання, і не важливо, від кого йтиме ініціатива. Головне, щоби мої пропозиції були втілені у концепцію розвитку Львова на три найближчі роки. Доки місто не пропонуватиме себе інвесторам із кращого боку, ніхто сюди не прийде. Нам потрібно якнайшвидше визначити території, де можна будувати промислові й торговельні об’єкти, де буде пропрацьовано логістику. Ці ділянки слід віддати в оренду за пільговою ціною або навіть за 1 гривню, якщо буде політична воля колег-депутатів. Слід оголосити, що інвестор, який прийде на ці площі, отримує пільгове оподаткування стосовно частини надходжень до міського бюджету. Слід надати всі привілеї, щоби затягнути сюди інвестора. А про підсумки роботи зможемо говорити через рік, і я хотів би, щоб рік нашого депутатства для львів’ян не був таким сумним, як рік президентства Януковича.
