Перший його намісник Василь Горбаль протримався лише дев’ять місяців, другий, Михайло Цимбалюк, – на два місяці довше. І от знову сюрприз для мешканців області – новий губернатор. Цього разу на відповідальний пост призначено Михайла Костюка – винахідника, науковця та… залізничника. Про своє бачення розвитку Львівщини «Інформаторові» розповів сам новопризначений голова Львівської облдержадміністрації.
– Ваш попередник Михайло Цимбалюк поплатився своїм кріслом через те, що не зміг забезпечити виконання завдань, зокрема політичних, які поставив перед ним президент. Василь Горбаль також покинув свою посаду зі схожих міркувань…
– Я насправді не знаю причин, через які так часто змінювалися львівські губернатори. Політичні вони – чи не політичні… Якось не вникав у це… І не планую перебувати на цій посаді лише рік – я прийшов надовго. Принаймні так налаштований. Тому працюватиму ефективно, чесно та відкрито.
До політики не маю прямого стосунку і не приділятиму цьому багато часу. Вважаю, що політикою повинні займатися політики. Зрештою, я як губернатор не маю таких завдань. Президент поставив переді мною інші цілі – господарсько-економічні. Тобто запровадити сучасні програми розвитку регіону, сприяти розвитку бізнесу, залучати інвестиції, знизити рівень безробіття. І головне – проведення Євро-2012. Саме це є моїм пріоритетним завданням. Не кажу, звісно, що зовсім не вестиму діалогу з політичними партіями. Буду змушений це робити, адже на мене чекає ще одне випробування – наступні парламентські вибори. Уже зараз можу пообіцяти, що зроблю все можливе, аби виборчий процес відбувся прозоро, демократично та спокійно.
Чудово розумію, що час для роботи на цій посаді мені дістався «о-го-го». Одне слово, непростий. Але в таких умовах я звик працювати.
– Вочевидь, на залізниці?
– Саме так. Я очолив «Укрзалізницю» в кінці 2008 року. Це був період піку кризи. Залізниця фактично перебувала на межі дефолту. Але ми не просто впорались із цією проблемою, а навіть не знизили рівня зарплати працівникам. Понад те – втримали динаміку її зростання. А головне, зберегли колектив. І це в той час, коли залізниці Європи та всього євроазійського простору скорочували свій персонал. Ми ж не звільнили нікого. Я досі вважаю, що хорошими кадрами розкидатися не можна.
– Більшість заступників попереднього голови ЛОДА та керівників управлінь уже написали заяви про звільнення. Як вирішуватимете кадрові питання – кардинально чи все ж таки більш-менш лояльно?
– У мене виникло враження, що апарат адміністрації є надзвичайно коректним і законослухняним. Я, безперечно, не рубатиму з плеча і не звільнятиму всіх підряд. За ті кілька днів не встиг навіть з усіма познайомитися, то як маю вирішувати питання кадрових змін?! Зокрема, хочу особисто відвідати всі райони й оцінити ситуацію на місцях. Лише потім робитиму висновки про кваліфікацію голів райдержадміністрацій. Щодо керівників управлінь, то ми з ними ведемо здоровий конструктивний діалог щодо подальшої роботи. Будуть співбесіди з кожним начальником управлінь. На сьогодні такі кваліфікаційні розмови відбулися лише з третиною керівників. Дозволю собі повторити: шаблею не махатиму. Розумієте, на залізниці так не прийнято робити. Тому звільненими будуть лише ті люди, які мають піти.
– Кому запропонуєте зайняти вакантні посади? Чи не будуть це, наприклад, Ваші екс-колеги із залізниці?
– Не знаю, чи хтось погодився б. Усе ж рівень зарплат у ЛОДА й «Укрзалізниці» суттєво різниться.
– Чи не побачимо ми, бува, у Вашому найближчому оточенні когось із братів Дубневичів, з якими у Вас доволі приязні стосунки?
– А я з багатьма людьми підтримую хороші відносини. Не виняток і Дубневичі. Ми тісно спілкуємося і співпрацюємо. І це логічно, адже «Корпорація “Колійні ремонтні технології”» використовує у своїй роботі мої винаходи. Я є кандидатом технічних наук, і в моєму арсеналі близько двох десятків запатентованих винаходів, які ще з 1999 року використовують у виробництві, і не тільки на Львівщині. Тому наші стосунки з Дубневичами охарактеризував би як прагматично-професійні.
– До речі, про попередню роботу. Із посади генерального директора «Укрзалізниці» Ви пішли через те, що не були «людиною президента». Саме так Ви пояснили свою відставку. Зараз стали нею?
– Насправді це формулювання було не таким. Тоді був дещо інший меседж. Сказано було приблизно так: «На сьогодні, коли перед галуззю стоїть завдання реформування, ефективніше працюватиме людина із правлячої команди». А про те, чи почуваюся нині «людиною влади», скажу: ні, а вважаю себе професіоналом, якому президент довірив надзвичайно важливий, відповідальний та перспективний регіон – Львівщину.
– Чи обговорювали Вашу партійну приналежність? Тобто чи станете Ви членом Партії регіонів?
– Я такої приналежності не маю. Свого часу, коли партія «Відродження» займала активну політичну позицію, перебував у її команді. Як буде найближчим часом, не знаю. Нині все є, як є. Я не маю політичних амбіцій і не хворію на «зіркову політичну хворобу». Зрештою, таких подробиць під час переговорів не обговорювали. На роздуми та прийняття рішення президент дав мені фактично лише ніч. Я свій вибір зробив…
Досьє
Михайло Костюк народився 22 листопада 1961 р. в селі Кобилець, що на Івано-Франківщині. Після навчання у Дніпропетровському інституті інженерів залізничного транспорту працював на Львівській залізниці. Пройшов шлях від бригадира колії до начальника госпрозрахункової служби. Із 2000-го працював начальником Головного управління колійного господарства «Укрзалізниці», згодом начальником департаменту капітальних вкладень та внутрішніх інвестицій НАК «Нафтогаз України». 2008 року Михайла Костюка призначили заступником генерального директораДержавної адміністрації залізничного транспорту України («Укрзалізниця»), а через півроку він зайняв посаду генерального директора «Укрзалізниці». 2 листопада 2011 року його призначено головою Львівської ОДА.
