Віталій Кличко підписав опозиційну угоду з певними застереженнями, не було відомо до кінця, чи зважиться на цей крок «Наша Україна», а лідер «Громадянської позиції» Анатолій Гриценко взагалі відмовився підписувати цей документ. Причину такого рішенняпан Гриценко оприлюднив одразу ж – йому начебто не дали для ознайомлення текст угоди про об’єднання опозиційних партій.А він про це не раз просив…
Про цю та інші причини такого свого кроку, та й узагалі про те, що він думає про останнє опозиційне єднання, «Інформатору» розповів сам лідер «Громадянської позиції» Анатолій Гриценко.
– Неознайомлення з документом – єдина причина вашої відмови від підписання угоди чи все ж таки були якісь інші застереження?
– А що, цього мало?! Я дійсно не погодився підписувати документ тільки через те, що не читав його. Тим паче тоді, коли мені не дали його прочитати. А я про це прямо просив Турчинова: «Сашо, покажи документ, щоб я міг ухвалити рішення щодо підписання?» У відповідь почув таке: «А ти підписуй, як інші, не читаючи». А такого не було і не буде ніколи! Бо наша партія не грається у піар. Зате знає, що таке відповідальність. Саме відповідальності ми надаємо чи не найбільшого значення. Якщо ти вже підписуєш щось, то повинен зробити те, під чим підписався. А якщо із заплющеними очима ставиш підпис, то це означає одне: це не може бути виконане або ж буде зроблене лише на телекамеру, щоб зірвати овації людей. А потім все залишиться без змін. Це не для нас.
– Якась дещо дивна ситуація, бо Сергій Соболєв розповідав, що всі опозиційні сили не лише ознайомлені з текстом документа, який підписують, а й брали безпосередню участь в його створенні…
– Це напівправда: Сергій Соболєв дійсно надіслав мені проект угоди, який мали підписувати на площі Святої Софії. Та ось тільки проблема в тому, що цей надісланий проект документа (який, до речі, ми готові були підписувати) чомусь суттєво відрізнявся від того, що був озвучений на сцені. Я б навіть сказав, то були два різні документи. Абсолютно різні!
– А в чому, власне, різниця?
– Документ, який був нам переданий Соболевим як проект, можна було назвати радше пактом про ненапад, тобто там ішлося в основному про виключення взаємного поборення в стані опозиції. А документ, який згодом озвучили на сцені, виявився набагато ширшим. Мовилося про спільне висування кандидатів, про спільні дії і так далі. Про ці пункти ми навіть не чули…
– Чи ви вже бачили нову угоду і чи готові підписати її в останній редакції?
– Ми отримали пакет документів. Нам його дали вже наступного дня після підписання на Софійській площі. Я з ним ознайомився, після чого угоду було розіслано всім членам ради нашої партії. Після цього ухвалимо спільне рішення.
Але яким би воно не було, тобто буде документ підписаний чи ні, вважаю, що набагато переконливішою є спільна дія. Наша партія – «Громадянська позиція» так чи інакше наполягатиме в ході парламентських виборів на виконанні чотирьох речей: перша – висунути в кожному окрузі лише одного кандидата; друга – спільно контролювати виборчий процес; третя – разом контролювати хід підрахунку голосів і четверта – спільно діяти після того, як потрапимо до парламенту. Щоб не було у нас жодної «тушки» і «тушканчика», який перебігає у лави чинної влади. От заради цього й працюватимемо. І якщо на цьому шляху потрібно буде ухвалити якісь спільні рішення, ми це робитимемо. Тому, вважаю, що не варто все ускладнювати якимись прискореними кроками – нещирими й обманними. Ось це ми будемо відкидати.
– Експерти не зовсім оптимістично сприймають укладену угоду, мовляв, вигідна вона в першу чергу великим опозиційним партіям. Кличко її підписав із певними застереженнями, «Наша Україна» поводилася трохи дивно: спочатку не хотіла підписувати, а потім таки зважилася на цей крок. Відповідно, тривалою вона не буде. Чи ви так не вважаєте?
–Я не готовий робити такі прогнози. Знаю лиш одне – «Громадянська позиція» й далі робитиме вся для того, аби опозиція була єдиною якомога довше. І ще одне: є фактори, які, попри всі непорозуміння в опозиційному таборі, сприяють об’єднанню. Це Віктор Янукович, який далі тиснутиме на опозицію. Її й далі будуть саджати незаконно, що є неабияким чинником для об’єднання. І ще один фактор – це громадяни, які тиснутимуть знизу на опозицію, щоб вона йшла на вибори об’єднаною. За наявності всіх цих факторів є шанс, що опозиція протримається разом довго. Єдина загроза цього така: в опозиційному об’єднанні домінуватимуть,як то кажуть,не ті сили. Будь-щопотрібно уникнути єдиного: щоб не було партій, які зранку вважають себе опозицією, а ввечері сидять на Банковій. Тоді жодному об’єднанню не бути!
Досьє:
Анатолій Гриценко народився в 1957 році на Черкащині. У 1979-музакінчив Київське вище військове авіаційне інженерне училище. У 1993-му– Інститут іноземних мов Міністерства оборони США, в1994-му–оперативно-стратегічний факультет Університету Військово-повітряних сил США, 1995-му–Академію Збройних сил України.
Після закінчення військової служби працював керівником Аналітичної служби апарату РНБО. З грудня 1999 року – президент Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова. У лютому 2005 року його призначили на посаду міністра оборони України. Працював в урядах Тимошенко, Єханурова та Януковича. На останніх парламентських виборах входив до першої п’ятірки блоку «Наша Україна – Народна самооборона».
Кандидат технічних наук, автор понад 100 наукових праць, виданих в Україні, Бельгії, Нідерландах, США, ФРН та Швейцарії. Вільно володіє англійською мовою. Одружений. Виховує чотирьох дітей.
