Залякати, принизити, довести до передінфарктного стану – ось чим займаються львівські ЖЕКи. Тепер вони кидають у бій будь-які методи вибивання грошей із боржників. І ті дії, до яких вони вдаються, без сумніву, викличуть повагу не в однієї колекторської контори.
ЖЕКівська винахідливість
29 вересня мешканець Сихова Олександр знайшов у своїх вхідних дверях папірець, у якому було зазначено: «Повідомляємо, що в разі непогашення заборгованості за комунальні послуги до 28.09.2011 року Вашу квартиру буде включено у список помешкань, які виставлятимуть для продажу на аукціоні». Внизу графа «ознайомлений» без підпису і автор цього послання – адміністрація ЛКП «Бондарівка».
Сума боргу Олександра перед ЛКП становить 300 гривень, тому таке звернення жеківців чоловік сприйняв як відверте вимагання і звернувся до «Інформатора».
Добре, що львів’янин спокійно поставився до нововведень «Бондарівки». А як відреагували на такі повідомлення, наприклад, літні люди? Слабке серце та зневіра в суспільній захищеності могли б щонайменше змусити вживати якісь заспокійливі препарати. Адже назвати цей папірець не інакше, як «колекторською знахідкою», просто не можна. Жодним законодавством такого документа не передбачено.
Із директором ЛКП «Бондарівка» Мироном Голем сконтактувати не вдалося, а от тамтешній інженер Григорій Маслишин підтвердив причетність їхньої організації до таких «листів щастя» і заявив: «Так ми боремося із боржниками. Це законно і дає результат. Запропонуйте кращий метод!»
Очевидно, жеківці обґрунтовують свої дії положеннями Закону «Про виконавчу службу», який набув чинності 8 березня цього року. Цей нормативний акт передбачає, що квартиру може бути виставлено на аукціон, якщо її власник заборгував більш ніж 9 тисяч гривень. Зробити це можна лише після того, як БТІ виготовить технічну документацію про вартість житлового приміщення. Справа тривала, тож незрозуміло – працівники «Бондарівки» читають закони на свій лад чи такі їхні дії сміливо можна трактувати як бандитизм, адже різниця між 300 грн і 9000 грн суттєва. До того ж повідомлення власникові надійшло 29 вересня, а поставити квартиру на аукціонну чергу обіцяли 28-го.
Відколи запрацював цей закон, львівська влада виставляла на аукціон лише одне помешкання, коли борг перед ЛКП «Сигнівка» (Залізничний район) сягнув 19 тис. грн.До того ЖЕК неодноразово попереджав власника житла про необхідність сплатити заборгованість, звертався до суду, однак ці заходи не допомагали, тож квартира стала лотом. Уже через три дні після виставлення її на аукціон власник вніс більшу частину суми – 10 тис. грн. Зрештою він продав це помешкання, з чого й виплатив решту боргу, розповіла «Інформатору» головний бухгалтер ЛКП «Сигнівка» Оксана Андріїв.
«Діяльність “Бондарівки”можна сміливо трактувати як протизаконну, а саме – як прямий шантаж, – вважає правозахисник Михайло Сидоров, голова ЛМГО “Спілка захисту прав споживачів комунальних послуг”. – Стаття 185 Кримінального кодексу передбачає відповідальність за шантаж і вимагання, під що й підпадає згадуване повідомлення». М. Сидоров радить Олександру написати до прокуратури заяву про вчинення злочину, адже є юридичне підтвердження протизаконних дій.
У міській прокуратурі Львова черговий прокурор повідомив, що із подібними заявами до них ще не зверталися, і також порадив надіслати копію повідомлення з ЛКП разом із заявою від скаржника. Так ми й зробили. Про результати перевірки обов’язково писатимемо в наступних номерах газети.
У них свої «закони»
Ця історія нагадує, що є злісні неплатники, а є такі, хто завжди платить, але із запізненням на місяць чи два. Зрештою, може бути чимало життєвих чинників, коли людина намагається відтермінувати виплати, але сьогодні комунальники на них здебільшого не зважають. Про жеківське свавілля можна писати книги, а принцип залякати, аби платили, вочевидь, здебільшого дієвий.
Інколи речі, які дозволяють собі працівники експлуатаційних контор, вражають. «Деколи жеківці діють просто бандитським способом – у електрощитових на сходовому майданчику відрізають мешканцеві електрику або навіть ламають лічильник, – розповідає “Інформатору”Михайло Сидоров. – Вони так поводяться, бо усвідомлюють, що неспроможні юридично довести правоту в судах».
Відомий випадок, коли працівники ЛКП «Дністер» (Сихівський район) позбавили електропостачання квартиру пенсіонерки, внаслідок чого жінка отримала серцевий напад і мікроінсульт. При цьому втручання представників ЛКП в роботу електромереж – це свідоме порушення закону, яке можна тлумачити як кримінальний злочин. Адже право доступу до лічильників та іншого електрообладнання, що є об’єктом підвищеної небезпеки, мають лише працівники «Львівобленерго» або Держенергонагляду. На деякі львівські ЖЕКи («Листопадове», ЖЕК-504) «Львівобленерго» накладав штрафи за такі несанкціоновані дії.
Кого захищаємо?
«Загалом Закон “Про виконавчу службу”, на який посилаються керівники експлуатаційних контор, може допомогти хоч якось почати давати собі раду із заборгованостями», – переконаний правознавець Василь Мірошниченко.За його словами, закон посилює можливості сплати боргу: приховати своє майно стане значно складніше, як і виїхати за кордон, не сплативши, скажімо, за світло й газ. Крім того, виселитися з житла, за рішенням суду, людина відтепер буде зобов’язана у двотижневий термін замість двомісячного. Іншими словами, новий закон оголошує війну боржникам.
Адвокат Тетяна Монтян зазначає: «Хотілося б, аби закон допоміг виконувати судові рішення, а в це віриться насилу. Виконавці, як і раніше, мало зацікавлені у вибиванні мільйонних боргів. У цьому випадку хабар за затягування справи набагато перевищує премію за виконання закону».
До речі, держвиконавець, який вчасно забезпечив виконання виконавчого документа в повному обсязі, отримує 5% від суми збору, взятого з боржника, але не більш ніж 50 неоподатковуваних мінімумів, тобто до 850 грн. Раніше було 2% від суми збору, або не більше як 240 грн. Тому стає зрозуміло, чому, крім своїх прямих обов’язків, усіх працівники ЖЕКів зобов’язують нагадувати боржникам про їхні огріхи. Навіть прибиральниця може звернутися до боржника із претензіями про несплату. Такі вимоги у керівництва, кажуть.
Закон фактично захищає комунальні підприємства, але водночас не йдеться про захист споживача. Останній може відмовитися платити, якщо ЖЕК не надає якісних послуг. І в такому разі слід захищати свої права в судах, радять юристи. Проти судових рішень у ЖЕКів зазвичай немає аргументів. Здебільшого ті мешканці, які не проти платити, а взамін отримувати якісні послуги, все більше схиляються до думки створити ОСББ.
Згідно з результатами останніх опитувань, 54% львів’ян позитивно ставляться до створення об’єднань співвласників. До того ж за це активно агітують у мерії – мовляв, ЖЕКи не вирішать ваших проблем, а ОСББ дасть можливість керувати коштами самостійно.
«Реанімувати ЖЕКи можна, лише віддавши їх у приватні руки, що здешевить послуги та покращить їх якість, – переконаний міський голова Львова Андрій Садовий. – Це як старий “Запорожець”: якщо раптом натиснути на газ, то він розлетиться. Тому моє завдання – потрохи збільшувати темп і одночасно ремонтувати це “авто”».
Пан Садовий, очевидно, – не великий знавець автомобілів, проте марку ВТО вибрав як за Фрейдом: ремонтуй не ремонтуй – однаково скоро на звалище.
