Чверть українських сільськогосподарських земель виснажені чи потребують рекультивації, повідомляють у Міністерстві аграрної політики. На думку експертів, основна причина цього – недотримання сівозмін. Такі огріхи, зокрема, приписують інвесторам, які садять ту ж культуру кілька років поспіль, щоби отримати максимальні прибутки.
Узяти максимум
Правильні сівозміни дають землі змогу відпочити й наповнитися необхідними поживними речовинами, призводять до зменшення кількості шкідників і хвороб. Орендарі ж цього правила фактично не дотримуються й називають його радянським пережитком.
Відомо, що кожна культура виснажує землю по-різному – й це необхідно брати до уваги. Найвиснажливішим для ґрунту експерти визнали соняшник – його можна вирощувати на одному полі не частіше одного разу на сім років. Наступні у «рейтингу» – люпин і капуста: на одній і тій же земельній ділянці їх можна садити раз на шість років. Трохи частіше – що п’ять років – варто вирощувати льон.
Сумлінні інвестори у Львівській області є, хоча їх і небагато. Як приклад фахівці називають ТзОВ «Агро Фрутіка Бишків» зі швейцарськими інвестиціями. Це підприємство на 450 гектарах у Жовківському районі вирощує фрукти та зернові.А ще провадить роботу зі збереження природної родючості ґрунтів, дотримується новітніх технологій вирощування.
Ще одним вдалим інвестиційним проектом цієї галузі в області називають ТзОВ «Галичина-Захід» із данськими капіталовкладеннями, яке працює у Стрийському та Дрогобицькому районах. Продукцію фірма вирощує за технологією мінімального обробітку ґрунту – наразі на 2,6 тисячі орендованих гектарів для посіву зернових і ріпаку.
Щоправда, на цих двох прикладах перелік вдалої інвестиційної співпраці завершується. Інші іноземні сільськогосподарські підприємства втілюють на Львівщиніпроекти, орієнтуючись на невеликі терміни впровадження. Наприклад, «Саміт Агро» (Італія) договори оренди землі із селянами Самбірщини уклало на п’ять років. На такий же термін – «Агромар-Оглядів» (Словенія), «Футура» (Італія), «Коімпекс» (Польща).
Такі нетривалі договори оренди деякі експерти вважають небезпечними. Петро Пешко, голова депутатської комісії з питань розвитку села та АПК Львівської облради, переконаний – інвестор таким чином визнає, що прийшов у регіон взяти від землі щонайбільше, не дбаючи про сівозміни і не переймаючись наслідками внесення великих обсягів мінеральних добрив. До слова, в аграрному управлінні запевняли, що всі інвестори в сільському господарстві не гребують максимально обробляти орендовані паї мінеральними, а особливо азотними добривами, хоча це погіршує склад ґрунту і підвищує його кислотність.
Земельні магнати
На сьогодні землі Львівщини обробляють 15 інвестиційних компаній, здебільшого європейських. Найбільшими проектами галузі в обласному управлінні агропромислового розвитку називають компанію «Лендком Юкрейн Груп» (Великобританія), яка орендує земельні паї у 12-ти районах, та «Агромарк-Юкей» (Великобританія), що працює у семи районах. Обидва підприємства спеціалізуються на вирощуванні зернових, картоплі, ріпаку та технічних культур.
Компанія «Лендком Юкрейн Груп», у підпорядкуванні якої сьогодні є 22,5 тис. га земельних паїв, обробляє найродючіші землі області – чорноземи, темно-сірі опідзолені, дерново-лучні. Цей земельний «магнат» розширює свої потужності на Львівщині з 2005 року, укладаючи нові договори оренди з пайовиками. Однак потужність підприємства ще не свідчить про його сумлінність. Так, 2008-го «Лендком» відмовився засівати 10 тисяч гектарів землі пайовиків – мовляв, внаслідок кризи немає грошей. А ще цей інвестор у начебто типовий договір оренди вніс два пункти, які голова Самбірської РДА Іван Білак назвав підступними і далекоглядними.
«Зокрема йдеться про те, що інвестор має право передавати землю в суборенду. А у разі прийняття закону про продаж землі він отримує незаперечне право на її викуп. Ми роз’яснюємо людям, хто такий іноземний інвестор… А ще чужинці планують вирощувати переважно ріпак – культуру, яка за кілька років перетворить поля на пустку. Сівозміни, як це передбачає агротехніка, дотримуватися ніхто не збирається», – наголошував Іван Білак.
Натомість головний виконавчий директор «Лендкому» Віталій Скоцик переконаний – компанії абсолютно нормальний агрономічний підхід до ведення землеробства. «Рослинні рештки після кукурудзи і сої залишаємо як органіку в ґрунті. Тобто одного року ми збираємо солому – наступного року», – каже виконавчий директор.
Такий підхід не дає землі відпочити й наповнитися необхідними корисними речовинами, запевняють аграрії. Адже кукурудзу не можна садити на одному і тому ж полі частіше, аніж один раз на три роки. Це ж стосується і ріпаку – а «Лендком» спеціалізується здебільшого на вирощуванні саме цієї культури.
Данська компанія «Данош» у Львівській області орендує 500 гектарів паїв у селі Чертіж Жидачівського району, а загалом в Україні – 12 тисяч гектарів (більшість – у Калуському та Галицькому районах Івано-Франківської області). Як розповів секретар Чертізької сільради Володимир Стрільчук, перебирати інвесторами не випадає, адже район депресивний. Тут людям байдуже, чи дотримується підприємство сівозмін і якими добривами посипає їх паї. Головне – щоби за договором вчасно платили. «Інвестор, який щось платить, – хороший інвестор», – наголошує секретар сільради.
А у селі Сівка-Войнилівська (Калуський район) компанія «Данош» була причетна до скандалу. Селяни звинувачували фірму в тому, що вона вносить у землю біодобриво, яке є джерелом постійного стійкого неприємного запаху. Та й риба у місцевих водоймах періодично гине після такого «удобрювання», запевняли люди.Районне керівництво обіцяє все з’ясувати, однак поки що лише киває на інвестора: мовляв, той не все законно робить, не дбає про орендовані землі, виснажує їх.
Земля без захисту
Виникає враження, що більшості власників пайових часток, зданих в оренду іноземцям, байдуже, що і як сіють на їхніх полях, тільки б задекларовані відсотки орендної плати платили. А багато селян навіть договорів оренди не мають, тому контролювати стан землі повинні насамперед державні органи.
Єдиного дієвого механізму контролю за цим питанням в Україні досі немає. Наразі все – на рівні розробок. «Закону України про родючість земель досі не прийнято, тому про факти недбалого поводження можна говорити, але толку з того жодного», – розповів заступник голови обласної адміністрації з питань агропромислового комплексу та соціальної політики Іван Стефанишин. В області основна проблема, що спричиняє виснаження ґрунтів, – брак органічної маси і тривале використання мінеральних добрив. На жаль, за порушення сівозмін, як і за виснаження ґрунтів, у законі не передбачено відповідальності. «Якщо інвестор бере в оренду землю, наприклад, на сім років і повертає її у гіршому стані, то мав би компенсувати власникові завдані збитки. Але такий механізм наразі не працює», – каже Іван Стефанишин.
До кінця року ситуація із контролем якості ґрунтів та відповідальністю за їх виснаження має змінитися. Адже вже за кілька місяців обов’язкову кримінальну відповідальність за навмисне виснаження земель повинні закріпити законодавчо. Також в аграрному секторі повинні створити єдину інспекцію, яка працюватиме за принципом європейських служб, розповів Іван Стефанишин, – відповідна законодавча база для цього вже є. Саме ця структура буде уповноважена контролювати охорону та відновлення ґрунтів, а також визначатиме, чи сумлінно інвестор поводиться з українською землею.
