Наш сьогоднішній герой довів, що дитячі мрії не лише збуваються, а й перетворюються на справу всього життя. Він уміє поєднати, здавалося б, непоєднуване. Цей підприємець має декілька зовсім різних сфер діяльності: від поліграфії до будівництва, від відпочинково-лікувального бізнесу до кінного клубу. Але кожну свою справу він любить – і тішиться, коли після важкої роботи отримує хороший результат. Заступник голови правління ПАТ «Полонина», голова Федерації кінного спорту Львівщини, співзасновник кінного клубу «Вікторія» Віктор Доскіч переконаний, що секрет успіху кожного підприємця у тому, що варто завжди доводити справу до кінця, не зупиняючись на половині шляху.
«Я постійно в русі й від того щасливий»
– Пане Вікторе, Ви є заступником голови правління ПАТ «Полонина». Окрім того, маєте відпочинково-лікувальний і будівельний бізнес. А якою справою займалися на старті?
– На початках я спробував себе у різноманітних сферах. Що тільки не робив! Доводилося починати з малого. Переконаний: розвинути бізнес із чогось маленького і досягнути великого – цікавий і важкий шлях.
Однією з перших була праця на сигаретній фабриці ще на зорі незалежності. Тоді це була одна з перших приватних фабрик у Львівській області й доволі вигідний бізнес. Зате сьогодні у цьому сегменті шалена конкуренція. Понад те, тоді ми випускали цигарки без фільтра, а щоби придбати нове обладнання, потрібні були чималі кошти. Відтак я подався у поліграфічний бізнес, який теж був мені близький. Згодом прийшов у ПАТ «Полонину» – підприємство, яке займається поліграфією та виготовленням рекламної продукції. Хоча теперішня криза вдарила і по ньому: сьогодні більшість наших приміщень здаємо в оренду, щоби не простоювали величезні площі.
Щодо відпочинково-лікувального напряму, то у двох наших санаторіях у Східниці (до речі, загалом у цьому селі є 36 джерел із лікувальною водою) ми намагалися створити комфортні умови для клієнтів. У нас є лабораторія з усім необхідним сучасним обладнанням, завдяки якому можна зробити точні аналізи та виявити недугу.
Кожен напрямок бізнесу для мене цікавий по-своєму. Але мушу сказати, що найприбутковішим є будівництво.
– Як встигаєте займатися стількома справами водночас?
– Зізнаюся щиро – мені, як і більшості підприємців, часу не вистачає. І дуже тішуся, що не буває такого, аби я сів і думав, чим би зайнятися. Я постійно в русі – і від того щасливий.
– Знаходите час і на громадську діяльність?
– Загальновідомо, що у нашій державі дуже складно живеться неповносправним людям. Відтак ми долучаємося до діяльності громадських організацій і допомагаємо влаштувати таким людям дозвілля чи забезпечити їх роботою. Наскільки мені це вдається, судити їм.
– Кожен вид діяльності має свої плюси і мінуси…
– Плюсом у бізнесі є те, що людина має заняття і прибуток. Попри те, кожен бізнес потребує максимум часу і зусиль, причім ви не застраховані від збитків. Тому мінусом, звісно, є безсонні ночі, хвилювання, кредити, які треба повертати. Щохвилини мусиш думати, як вийти з тієї чи іншої ситуації. Це нелегко, зате дуже цікаво.
– За якими критеріями підбираєте працівників?
– Основний критерій – це порядність людини у ставленні до своєї роботи. Якщо працівник чогось не вміє, то цього завжди може навчитися. Значно гірше, коли він не хоче вчитися. Цей мінус виправити неможливо. Тому я обираю людей, які завжди прагнуть вчитися чогось нового незалежно від віку.
– А який Ви керівник?
– Зі мною можна відкрито спілкуватись, я розумію інших людей. Однак чітко розділяю робочий і неробочий час. Ціную у людях вміння «переключатися». Треба мати чітку градацію: є час для роботи, а є для відпочинку.
«Кінь – це тварина, яка дуже любить свого господаря»
– Пане Вікторе, Ви є співзасновником кінного клубу «Вікторія». І своє хобі – кінний спорт – теж перетворили у бізнес…
– Кіньми я захопився ще у дитинстві. Пригадую, як малим приїжджав у село до дідуся – він мав коней і багато чого мене навчив. Саме тоді я вперше сів на коня – і відтоді мене цікавить усе, пов’язане з цими благородними тваринами. Тепер я реалізував свою дитячу мрію. Часто беру участь в аматорських кінних змаганнях, стрибаю через перешкоди, – для мене у них приємний сам процес.
– Мати свого коня – дороге задоволення?
– Коли людина купує коня, то вона бере на себе велику відповідальність. Адже ця тварина потребує постійного догляду. А він теж не дешевий. Відтак, коли ви не маєте коштів на утримання коня, то не варто його і купувати.
Кінь – це тварина, яка дуже любить свого господаря. Приємно, що коли ви приходите до конюшні й він чує ваш голос, то відразу подає своєрідний сигнал. Це означає, що на вас дуже чекають.
– Ви є президентом Федерації кінного спорту у Львівській області. Що саме федерація робить для популяризації кінного спорту і чи підтримує вас держава?
– Залучаємо дітей і дорослих до занять кінним спортом. Тепер у нас навчається близько ста дітей. Також є багато літніх людей, яких цікавить цей вид спорту. Пригадую, у нашій конюшні вісімдесятилітній чоловік тримав свого коня. Йому вистачало наснаги бувати тут щодня, хоча добирався здалеку. Завжди сам чистив тварину та годував. Старенький знав манеру поведінки коня та що йому потрібно. Саме у такому догляді й проявляється любов до тварини.
А щодо федерації, то її основним напрямом роботи є розвиток кінного спорту у Львові, організація змагань і чемпіонатів. До речі, обласна влада теж про нас не забуває: часто виділяє кошти для закупівлі корму.
«Підприємець має вміти тримати удар»
– Окрім кінного спорту, маєте ще якесь заняття для душі?
– Люблю кататися на лижах і ковзанах. А ще обожнюю відпочинок у горах. Також мені дає наснагу до роботи те, що постійно вчуся чогось нового. Приміром, зараз здобуваю ще одну освіту в Інституті менеджменту на факультеті управління персоналом. Буває, що на заняттях іноді сперечаюся з викладачами (усміхається). Цікаво, коли те, що ти вже пройшов на практиці, підкріплюється теорією – і розумієш, що свого часу все робив правильно.
– Ваші поради початківцям, які прагнуть відкрити власну справу. Які риси характеру вони повинні мати?
– Більшість початківців зупиняються на половині шляху і не доводять справу до кінця. Відтак моя порада – не варто здаватися. У кожному бізнесі є важкі моменти, але їх слід перебороти. Саме тоді будуть дивіденди: і моральні, і фінансові. Витримують відрізок часу від початку бізнесу до повного його становлення сильні люди. А підприємці повинні бути сильними.
З іншого боку, якщо щось не вдалося, не варто розчаровуватися. Хто впав, повинен піднятися. Не опускайте рук, а просто почніть рухатися в іншому напрямі. Невдалий бізнес – це теж хороший досвід.
– Пане Вікторе, поділіться з нашими читачами своїм секретом успіху.
– Переконаний, що коли людина багато працює, то вона завжди досягне бажаного. А ще повинна бути відповідальність за свої вчинки та за інших людей. Процес бізнесу дуже цікавий, тому треба йти до кінця, незважаючи на перешкоди. Сила підприємця – у вмінні тримати удар.
– Успіхів вам!
