Понад 2 мільярди гривень! Ця фантастична сума, яку витратили на будівництво нового стадіону, повністю окупилася в очах тих, хто вже мав змогу побувати на «Арені-Львів». Тутешній стадіон для футбольного вболівальника відтепер справжня гордість. Очевидно, що й збірні, котрим волею жеребу під час Євро-2012 випаде виступати саме у Львові, не будуть розчаровані ареною, де боротимуться за право здолати груповий етап турніру. А от що буде зі стадіоном після чемпіонату Європи? Скільки доведеться докласти зусиль, щоби «Арена-Львів» не втратила свого шику?
Обслуговування спортивних споруд – наука тонка і вимагає чималого ресурсу. Про це говорять усі фахівці. Урешті, відомо, що створити – це півсправи, найважче ж зберегти створене. Тим паче, що на «Арену-Львів» плани у можновладців далекоглядні: саме цей стадіон може стати головною ареною Олімпійських ігор 2022 року.
Дорого будувати, не дешево й утримувати
За словами Віктора Шияна, керівника відділу спортивних споруд Головного управління у справах сім’ї, молоді та спорту, існують державні норми обслуговування спортивних об’єктів. Однак «Арена-Львів», як і інші три стадіони до Євро-2012 в Україні, зводили за міжнародними стандартами, відповідно, й вимоги до їх обслуговування – світового рівня.
«Безперечно, утримання сучасних спортивних споруд, які відповідають міжнародним вимогам, – дуже витратна справа, – каже пан Шиян. – Найдорожчими та найскладнішими в обслуговуванні є сучасні басейни та криті льодові палаци – об’єкти, які потребують дуже великих енергетичних затрат. Наприклад, лише для запуску всіх комунікацій у критій льодові арені потрібна лінія потужністю 700 кВт. Це стільки ж, скільки потребує цілий житловий мікрорайон. Утримання відкритих спортивних майданчиків вимагає менше витрат, якщо, звісно, не йдеться про велику футбольну арену. Наприклад, якщо говорити про НСК «Олімпійський», то це не лише футбольний стадіон, а цілий спортивний комплекс, нехай навіть головним його призначенням є приймання футбольних матчів».
Власне, суми, в які обходитимуться Україні нові стадіони, – не таємниця. Від 10 до 12 млн доларів на рік коштуватиме обслуговування НСК «Олімпійський». Саме такі дані озвучив віце-прем’єр Борис Колесніков. «Арена-Львів» потребуватиме значно менше – 2 мільйони «зелених» щороку.
На що витрачатимуть такі гроші, «Інформаторові» пояснив Олексій Жуковін, директор з експлуатаційних питань львівського стадіону:
– Головні напрями затрат, які пов’язані з обслуговуванням та експлуатацією футбольної арени, можна класифікувати у такий спосіб: по-перше – затрати, що пов’язані зі щоденною експлуатацією. Наприклад, комунальні платежі, догляд за полем (полив, обігрів, обробка добривами), утримання навколишньої території у чистоті, обслуговування технічних систем тощо. По-друге – затрати, пов’язані з проведенням різноманітних заходів на арені. Це стосується футбольних матчів, концертів, фестивалів, ярмарків, конференцій та багатьох інших подій, які відбуватимуться на «Арені-Львів». Ну і третє – також треба враховувати адміністративно-управлінські витрати, які має кожне підприємство.
Найбільш складною і затратною є організація заходів на арені, адже пов’язана із залученням великої кількості персоналу та концентрацією значних ресурсів. Серед них можна назвати організацію футбольних матчів, концертів, фестивалів тощо.
«Економія на сервісі та безпеці під час багатолюдних подій є недоречною, бо новий стадіон повинен відповідати найвищим стандартам. Але не треба забувати, що організація масштабних подій водночас є джерелом найбільшого прибутку для арени», – переконує пан Жуковін.
Розповів він і те, скільки персоналу потрібно для повноцінного функціонування такого стадіону, як «Арена-Львів». Це щонайменше п’ятдесят працівників. Але на матчах та інших заходах ця кількість збільшується до тисячі осіб – до робочого процесу долучаються стюарди, прибиральники, охорона, хостес та інший обслуговуючий персонал.
Чи окупляться витрати?
Борис Колесніков зазначив, що в перший рік роботи реконструйованого НСК «Олімпійський» витрати на його обслуговування буде покрито на 80% за рахунок доходів. У другий рік – на 90%, у третій – на 95%. Олексій Жуковін стверджує, що «Арена-Львів» також зможе заробляти на своє утримання у найближчому майбутньому. За його словами, вже зараз розроблено бізнес-план з урахуванням досвіду провідних стадіонів Європи.
«Арена зароблятиме від проведення різних заходів – футбольних матчів, концертів, фестивалів тощо. Також кошти надходитимуть від здачі в оренду комерційних площ», – каже пан Жуковін.
Стосовно футбольних поєдинків, то планують, що «Арена-Львів» стане домашнім стадіоном ФК «Карпати», а на НСК «Олімпійський» свої поєдинки проводитиме київське «Динамо». Зокрема, на стадіони припадатиме близько до 20-30 матчів щороку – 15 ігор чемпіонату країни, а ще кубкові матчі, єврокубкові зустрічі та поєдинки збірної України.
Щоправда, наразі перемовини з клубами не завершені. За неофіційними даними, від команд хочуть доволі круглі суми за оренду арен. У Львові – 250 тис. грн за матч, у Києві – 450 тисяч. Тож нині тривають торги.
«У нас триває гарний переговорний процес. Інтерес керівництва НКС "Олімпійський" у тому, щоби комфортно управляти цим непростим об’єктом. А інтерес "Динамо" – щоби грати там не на правах гостя. Думаю, ми досягнемо певного консенсусу», – заявив президент «Динамо» Ігор Суркіс. Він стверджує, що «динамівці» переїдуть на «Олімпійський» уже в березні наступного року. А от про те, що клуб не влаштовує ціна за оренду, пан Суркіс помовчує. Натомість президент київського «Арсеналу» Вадим Рабинович повідомив, що готовий щоразу викладати майже півмільйона за право «канонірів» грати на 70-тисячнику.
Водночас фінансист, заступник керівника Комітету громадського контролю «Євро-2012» Тетяна Тимошенко сумнівається, що від нових арен, зокрема львівської, буде значний фінансовий зиск. Особливо якщо зважити на систему їх управління. Рішенням Кабінету Міністрів від 13 липня 2011 року створено державний консорціум «Спортивні арени України», завданням якого, власне, і буде ефективне використання об’єктів інфраструктури після проведення чемпіонату з футболу. До консорціуму увійшли НСК «Олімпійський», «Арена-Львів» і Палац спорту.
«Є багато різних схем утримання таких об’єктів, – каже пані Тетяна. – Але наша держава, на жаль, не вважає за потрібне заробляти на цьому. Досі не прораховано майбутніх надходжень, не розроблено моделі державно-приватного партнерства з утримання цих стадіонів. Приміром, у США використали таку схему: створили інвестиційний фонд із надходжень від олімпіади, відтак дивіденди вкладали в ці заздалегідь нерентабельні об’єкти. В Україні ж іще діють радянські підходи, жодних бізнес-планів, говорять тільки про вкладання коштів. Натомість бізнес-плани потрібно розробляти ще на етапі проектування об’єктів. Цього не було зроблено. Таким чином, стадіон у Львові й інші інфраструктурні об’єкти ляжуть тягарем на видаткову частину бюджету. А створення державного концерну – це нове структурне навантаження, причому підконтрольне. Краще б держава підписала угоду з приватним партнером, який і зайнявся б економічним аспектом функціонування арен».
